Мелітопольський міський краєзнавчий музей
Графік роботи:
з 9.00 до 16.00
Вихідний день: понеділок
Адреса:
72312, Запорізька обл.,
м. Мелітополь,
вул. М. Грушевського, 18
Вартість вхідного квитка:

пільговий - 10-00 грн

повний - 15-00 грн

тел. 38(0619) 44-45-14
096-177-97-14

24 грудня презентація видання Валерий Нестеров. В поисках истины

24 грудня 2020 року о 14.00 в Мелітопольському міському краєзнавчому музеї відбулась презентація нового літературно-художнього видання нашого видатного земляка, невтомного популяризатора історичного та культурного надбання Мелітопольщини письменника Сергія Івановича Авдєєнка «Валерий Нестеров. В поисках истины». Це видання продовжує серію книг про образотворче мистецтво та художників, які народились, жили або працювали в Мелітополі і своєю творчістю прославляли наше славне місто: «Александр Тышлер и Мелитополь», «Александр Тышлер и Украина», «Александр Фесюк. Старик с душой юноши», «Иларий Чубич. Человек эпохи Возрождения», «Виктор Алешин. Триумф и трагедия», «Елена и Борис Жуковы. Жизнь – искусству», «Победа Виктора Толочко», «Евгений Вишневский. Несостоявшееся интервью», «Философия Виктора Григорова», «Михаил Колесник. Любовь к жизни». До цих імен долучається і Валерій Нестеров… Картини Валерія Нестерова прикрашають приватні колекції в Польщі, Канаді, США, в інших країнах. На жаль, на Батьківщині про його творчість відомо мало, як і про самого художника. Автор книги Сергій Авдєєнко розповів про історію виникнення ідеї написання наступного видання саме про Валерія Носова, роботу над пошуком інформації. Письменник наголосив, що він зробив спробу показати різноманітні грані життя цієї талановитої людини, а також окремим розділом включив спогади людей, які близько знали Валерія Нестерова. Зокрема, на презентації своїми теплими та душевними спогадами про близьку їм людину поділились художники Аливтин Анатолійович Альошин та Юрій Владленович Романов, викладачі Мелітопольської художньої школи Сергій Миколайович Міхно та Олександр Вікторович Засипкін, Вілен Миколайович Усіков, Любов Леонідівна Алєксєєва, укладач каталогу художників Мелітополя «Неторопливы краски на палитре» (2005), Алла Володимирівна Колесник, вдова Михайла Колесника, яка подарувала музею роботу Валерія Нестерова «Ранок».. Валерій Віталійович Нестеров народився 10 березня 1950 року народився в місті Мелітополь. Так як мама сильно хворіла, то вихованням Віталія та його сестрии Лариси займалися дідусь і бабуся. Невідомо, чи були в їхньому роду художники, але Валерій любив малювати з дитинства. Дідусь помітив це і відвів онука у Палац піонерів в образотворчу студію Іларія Андрійовича Чубича. У 1968 році Нестеров закінчив середню школу і за порадою Чубича продовжив навчання в Одеському державному художньому училищі ім. М. Б. Грекова, куди успішно склав іспти. Але згодом його призвали в армію - спочатку він служив в Одесі в роті почесної варти, а потім на півночі Молдавії в місті Бельці. Тут і відбулася його зустріч з майбутньою дружиною - Іриною Латишевою, яка працювала старшою медсестрою в армійському медсанбаті. Одружилися вони 17 серпня 1971 року. Після демобілізації з армії Валерій Нестеров вирішив повернутися в художнє училище і у 1975 році отримав диплом про закінчення художнього училища за спеціальністю вчитель креслення і малювання і повернутися додому, в Мелітополь. Оселилися в старій дідівському будинку. Влаштувався художником-оформлювачем на один з заводів міста. Згодом працював у майстерні Мелітопольського відділення Художнього фонду СРСР.Для Нестерова спілкування з колегами в художній майстерні дозволило розширити свій кругозір, знайти друзів-однодумців, таких, як Аливтин Альошин та Михайло Колесник. У 1983 році лікарі виявили у Валерія небезпечну хворобу. Туберкульоз легенів у закритій формі. Біда була в тому, що він багато курив та вирішив лікуватися за допомогою народної медицини. На початку 1990-х років в житті Нестерова, як і у багатьох мелітопольських художників, відбулися зміни не в кращу сторону. Закрилася художня майстерня. Валерій був змушений шукати приватні замовлення. Багато чого в житті Нестерова змінилося після того, як у місті з'явився Валерій Ємцев і запропонував свої послуги менеджера. Він купив кілька картин Валерія, відвіз їх у Польщу. Тут до його натюрмортів і пейзажів проявили інтерес... Скільки полотен Валерія Нестерова потрапило за кордон, сказати важко. Рахунок йде на десятки. Втім, самого Валерія та обставина, що його роботи потрапляють за кордон, не радувала – він хотів писати для свого народу. Біда прийшла раптово. 11 березня 2011 року у Валерія Нестерова стався інсульт. Паралізувало праву частину його тіла. Він ще бадьорився, сподівався вибратися, будував плани на майбутнє. На початку літа послідував новий удар. Помер Валерій Нестеров після третього інсульту 20 липня 2011 року. Похований на Новому кладовищі міста Мелітополя. Художника не має більше з нами, але Сергій Авдєєнко зробив вагомий внесок в збереження пам’яті про Валерія Нестерова, написавши про нього книгу! Коротко про автора: Авдєєнко Сергій Іванович - український письменник, журналіст і краєзнавець. Член Спілки журналістів України (1987). Пише російською та українською мовами. Народився 9 березня 1952 року в м. Мелітополь (Запорізька область). У 1973 році закінчив Мелітопольський машинобудівний технікум, а в 1983 році - Літературний інститут ім. М. Горького (заочний факультет). Довгий час працював в багатотиражній газеті заводу «Мелитопольхолодмаш» (зараз – ТОВ «Рефма»). Писати почав після повернення зі служби в лавах Радянської Армії. Перша публікація – оповідання «Медалі» – відбулася в 1975 році. З 1985 року публікував казки, фантастичні гуморески. В 1993 році – переможець Всеукраїнського літературного конкурсу на кращий твір для дітей за оповідання «Король, розбійник і залізниця» Друкувався в багатьох журналах і альманахах. Автор понад 50 художніх, історичних, краєзначих, гумористичних та інших надзвичайно цікавих видань, з них 11 – присвячені саме художникам.