Мелітопольський міський краєзнавчий музей

УВАГА!!!

З 08.11.21 краєзнавчий музей продовжує свою роботу за звичайним графіком

Вт.-Нд., з 9.00 до 16.00.

Для того, аби відвідати музей, вам потрібні: 
 - або сертифікат щодо вакцинації від COVID-19;
 - або негативний ПЛР-тест, зроблений не більше ніж за 72 години до відвідування музею;
- або довідка про одужання після COVID-19.

 

Адреса:
72312, Запорізька обл.,
м. Мелітополь,
вул. М. Грушевського, 18
Вартість вхідного квитка:

пільговий - 10-00 грн

повний - 30-00 грн

тел. 38(0619) 44-45-14
096-177-97-14

Ярмо (КН 6834 МКМ – В 514)

Сьогодні хочемо продовжити дану тематику та ознайомити вас із одним із атрибутів чумацького возу – ярмом (КН 6834 МКМ – В 514). 
Ярмо – один із найдавніших приладів, щоб запрягати тварин, і разом із цим, один із найдавніших атрибутів пересування. Загальна назва для цього приладу по всій Україні – «ярмо», назва «єрмо» – належить до особливостей гуцульської говірки.
На Україні спостерігаємо три різновиди ярма: 
• ярмо звичайне (в народі просто ярмо), розповсюджено повсюдно по Україні. В нього запрягали воли до воза, саней, плуга;
• ярмо сошне – було розповсюджене на Волинському Поліссі, щоб запрягти воли до сохи. Відрізнялося від звичайного ярма довжиною та відсутністю підгорля;
• ярмо для бовкуна (бовкунське) – для одного вола. Бовкуни вживалися більше зимою, як слизько, коли сам віл іде, то він не спориться, іде собі спокійно.
Ярмо виготовляли плотники-ярмаки, застосовуючи при цьому сокиру, струг та ніж. Ярмо виготовляли з клена, бо «тверде дерево, сухе держиться, під час дощу не так намокає і не кошлатиться – не так мулить воликів». А також з липи, з червоного верболозу. Останнє було найдорожчим.

#MLTmuseum #Мелітопольськийміськийкраєзнавчиймузей #165Яворницький #фондиМКМ #знаминашаісторія #вересень2021 #MLTMuseumFromHome #MuseumFromHome