Кахель з рослинним орнаментом XVIII ст. (КН 3035 МКМ – В 138)

Кахлярство – одна із найяскравіших галузей українського народного гончарства. Кахельний декор, зокрема орнаменти, сюжетні експозиції, кольорові акценти – це все й досі впливає на естетичне сприйняття людини, дає можливість доторкнутися до минувшини рідної землі.

Колекція Д.І. Яворницького представлена фрагментом глиняного кахелю з рослинним орнаментом XVIII століття (КН 3035 МКМ – В 138).

Кахля (ізразець) – «глиняна плитка із загнутими краями; використовувалася для личкування печей. Кахля має важливу термофізичну характеристику: властивість накопичувати тепло, а потім поступово віддавати його. При цьому теплове проміння нагріває стіну, стелю і підлогу, не перегріваючи повітря в приміщенні.

 Наш експонат швидше за все, відноситься саме до вогневих кахелів, а не облицювальних. Сюди доходив вогонь – на зразках можна знайти сажу. З цих кахель клали груби та комини, замащуючи глиною простір між румпами.

 Всередині кахля залишалася порожньою.

Взагалі, румпа - це один із найбільших і важливих "секретів" кахлю. Це свого роду бортик по периметру тильного боку кахлю. Призначений для збільшення міцності на злам самого виробу і кращого кріплення на розчин до стінок каїну, печі або грубі.

До початку ХІХ століття лицьову частину кахель гончарі Опішні та оточуючих сіл часто прикрашали рельєфним рослинним декором, який пізніше змінився геометричним і є невелика імовірність, що експонат саме звідти.

 У першій половині XIX століття під впливом фабричної промисловості кахлярство почало поступово занепадати. Введення системи центрального опалення зняло потребу у кахельних печах. З початку XX століття попит на кахлі різко падає. Дещо пізніше вони стають предметом суто наукового інтересу.

#MLTmuseum #Мелітопольськийміськийкраєзнавчиймузей #165Яворницький #фондиМКМ #знаминашаісторія #листопад2021 #MLTMuseumFromHome #MuseumFromHome