Жіноча корсетка з колекції старожитностей

В українському народному костюмі втілилася історична доля народу, його культура і традиції. Національний одяг зберігає в собі особливості різних культурних епох, тому він є одним з найважливіших історичних джерел вивчення культурних особливостей українського народу.
Жіночий одяг складався з декількох традиційних предметів: сорочка (вишиванка,  кошуля), спідниця (плахта, андарак, запаска, дерга), корсетка (жилетка), взуття – чоботи.
Сьогодні хочемо розповісти про такий елемент одягу, як корсетка. На території України корсетки відомі, починаючи з XVII століття. Це безрукавка, яка шиється “до стану” (звідси інша назва - стайник) чи “до талії”. Здебільшого цей вид одягу був поширений у Східній Україні. Корсети були різної форми та довжини. Шилися здебільшого з тонкої бавовняної тканини - оксамиту або шовку. Корсети для заможніх панянок шилися із більш дорожчих тканин - брокату, алтабасу, камки, китайки, фаландишу, адамашки та мали багатше оздоблення. Довжина корсетки могла бути по коліна або до поясу. Довгі носили здебільшого в Полтавській області, а короткі - у західній частині України. Дуже короткі корсетки з застібками посердині називали лейбиками.
У нашому музеї в фондах зберігається жіноча корсетка з колекції старожитностей XIX століття Дмитра Івановича Яворницького (КН 3085 МКМ – В 153) з вовни, чорного кольору з коричневими квітами, підкладка з темно-бордового шовку. Виріз горловини та рукавів оброблений чорним оксамитом, низ – червоним ситцем.