Пряслице для рибальських сіток запорожців

Досліджуємо експонати та дізнаваймося нове разом з Мелітопольським міським краєзнавчим музеєм!
Сьогодні мова буде йти про пряслице для рибальських сіток запорожців (МКМ-ОР 750 КВ 6887).
Трохи передісторії про козаків та їх промисли!
На північ від ногайських володінь, за річкою Конкою (Кінські Води), розташовувалися землі запорозьких козаків. Ватаги запорожців досить вільно себе почували на Молочних Водах і Молочному лимані, зупиняючись там для звіриних, рибних і соляних промислів.
Відомий український дослідник історії українського козацтва, Дмитро Яворницький у своєму творі «Історія запорізьких козаків», зазначає, що з усіх промислів у запорізьких козаків, найрозвинутішим було рибальство: «козак поза війною - табунник, скотар, а особливо рибалка». Рибальство у запорізьких козаків було розвинуте до найширших розмірів: для рибальського промислу в різних місцях запорізьких вольностей були влаштовані особливі заводи. Головними знаряддями лову були: неводи, косяки, мережі, самолови, крім того, звичайні малі й великі рибальські сіті. І от саме для рибальських сіток використовували такі грузила або прясельця. Це знаряддя праці - одне з найдавніших пристосувань, що використовувалося в рибній ловлі і для натягу ниток в ткацьких верстатах. Виготовлялося з кераміки (теракоти) або каменю чи глини.
На даний момент пряслиця є найбільш загадковими предметами стародавнього античного і середньовічного часу. Деякі вчені не можуть зійтися в думці про функціональне призначення цих знарядь, так як їх було знайдено дуже багато – вони відрізняються за формою, матеріалом, нанесеним орнаментом, діаметром отвору.
На даний момент немає чітких критеріїв, які дозволили б абсолютно точно відрізнити грузило горизонтального ткацького верстата від пряслиця. Є припущення, що знаряддя з конусним каналом – це важки на веретено, або пряслиця (пряслень, пряслень).Їх надягали на конусоподібні стрижні веретен, що забезпечувало жорстку фіксацію деталей.
Для риболовних ж сітей застосовувалися великі і, головне, дешеві грузила в формі колеса з обпаленої глини. Їх же волочили по дну річки, по камінню-гальці, вони билися-відривалися і прекрасно виконували свою функцію.