Бердиш ХVІІ ст. є ще одним експонатом який належить до козацької доби!

Бердиш ХVІІ ст. є ще одним експонатом який належить до козацької доби!

Стандартна древкова зброя російської піхоти у ХV – ХVІІ ст., бойова сокира з дуже широким місяцеподібним лезом. Зразок бердиша, який зберігається у Мелітопольському краєзнавчому музеї у 1953 році було передано з ДІМ. Бердиш, що демонструється у вітрині, складається з дерев’яного древка та залізної сокири. З тильного боку сокири пробиті у два ряди круглі отвори. Нижня частина сокири прикріплена до древка.

У стрілецькому війську бердиші слугували не лише додатковою холодною зброєю, але й упором та підставкою під час стрільби з важких гнотових рушниць. Практичним аналогом бердиша була західноєвропейська алебарда. Бердиші вийшли з ужитку в кінці ХVІІ ст. разом з ліквідацією стрілецького війська. Крім бойових бердишів існували парадні або посольські – леза парадних бердишів могли бути більш ніж метр у довжину та красиво орнаментовані, вони використовувалися під час урочистих зустрічей – їх тримали у руках, а древком заглиблювали у землю. Бердиш був почесною зброєю палацової сторожі та зброєю поліційних будочників до кінця ХVІІІ ст.