Минулого року задля підтримки мовного і культурного різноманіття та багатомовності в інтеркультурній громаді Мелітополя науковці Мелітопольського...
УВАГА!!!
З 08.11.21 краєзнавчий музей продовжує свою роботу за звичайним графіком
Вт.-Нд., з 9.00 до 16.00.
Для того, аби відвідати музей, вам потрібні:
- або сертифікат щодо вакцинації від COVID-19;
- або негативний ПЛР-тест, зроблений не більше ніж за 72 години до відвідування музею;
- або довідка про одужання після COVID-19.
пільговий - 10-00 грн
повний - 30-00 грн
"Теплі спогади про зиму в Мелітополі" частина 3
"Теплі спогади про зиму в Мелітополі"
Основним елементом зимового гардеробу було драпове пальто на ваті з цигейковим коміром або шуба теж на ваті. І пальто, і шуба від вати були важкими, батьки їх, як правило, ще й підперізували на дитині паском. Після активних зимових розваг у такому одязі дитя приходило додому геть мокре – біля грубки або під батарею ставили валянки, поруч розвішували одяг і так сушили до наступного дня. Якщо мороз був «кусючим», зверху ще й намотували шалик: кінцями завжди назад, щоб прикривав рота та ніс. Дівчат запинали у теплі вовняні хустки, хлопчикам одягали шапки, іноді зверху тонкої хустки. Рукавички, які губилися «на раз» мами пришивали до білизняної «резинки» і прив’язували до петельки пальта або щубки. Така «екіпіровка» займала певний час, і непосидючі хлопці її не любили, тому вискакували у пальтах наопашки, незав’язаних шапках і без шаликів.
Підлітки з валянок переходили вже на чоботи, шапки носили зав’язаними наверх, трикотажні штани хлопці змінювали на брюки, шалики не одягали взагалі. Але пальта залишалися: драпові або суконні, шуби ж носили лише дівчата, як і гамаші замість трикотажних штанів.
Чоловічий зимовий одяг мало чим відрізнявся від хлоп’ячого – правда, чоловіки шалики носили, шапки, як правило, були хутряними – найпрестижнішим вважався пижик (хутро з теляти північного оленя).
Молоді жінки одягалися у драпові або суконні «в талію» пальта, ті, хто міг собі дозволити, носили цигейкові (норкові – мрія) шуби, запиналися вовняними хустками – особливо цінувалися «оренбурзькі пухові», але не темно- сірі, а білі мереживні, всередину яких укладали білу вовняну тонку хустку – дуже красиво й ошатно. А на ноги взували «ботики» - трохи вище кісточки, з хутром цигейки всередині, на невеликих підборах. Якщо ж збиралися на побачення або розважитись, то замість рукавичок брали муфту з хутра – і красиво, і тепло.
Фото з фондів Мелітопольського краєзнавчого музею
#ТепліСпогадиПроЗимуВМелітополі
Новини
Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»
БЕКІРОВА Гульнара Тасимівна (21.02.1968 р. н., м. Мелітополь) – історик, кандидат...
Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»
РОМАНЦОВА Світлана Олександрівна (21.02.1952 р. н., м. Маневичі Волинської обл.) –...
День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу...
Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»
КІПЕН Олександр Абрамович (20.02.1870, м. Мелітополь - 30.10.1938, м. Одеса) – вчений,...