Мелітопольський міський краєзнавчий музей

УВАГА!!!

З 08.11.21 краєзнавчий музей продовжує свою роботу за звичайним графіком

Вт.-Нд., з 9.00 до 16.00.

Для того, аби відвідати музей, вам потрібні: 
 - або сертифікат щодо вакцинації від COVID-19;
 - або негативний ПЛР-тест, зроблений не більше ніж за 72 години до відвідування музею;
- або довідка про одужання після COVID-19.

 

Адреса:
72312, Запорізька обл.,
м. Мелітополь,
вул. М. Грушевського, 18
Вартість вхідного квитка:

пільговий - 10-00 грн

повний - 30-00 грн

тел. 38(0619) 44-45-14
096-177-97-14

Віртуальний дайджест «Річниця проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР. День Соборності України»

Соборність України — це національне свято України, що означає єдність усіх українців навколо головних ідей нашого майбутнього. Це неподільність наших земель: від Києва до Севастополя, від Донецька до Львова. У цей день ми як ніколи відчуваємо єдину державу, бо самі творимо її. Сьогодні соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовне єднання всього населення країни незалежно від національності.

Соборність — це забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, міцний фундамент для побудови процвітаючої демократичної національної держави.

А почалося все більше 100 років назад. У березнi 1917 року у Надднiпрянськiй Українi розпочалася нацiональна революцiя. Було обрано Центральну Раду, та її голову М. Грушевського, проголошено створення Української Народної Республiки (УНР).

Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. 1 листопада 1918 року постала Західно-Українська Народна Республіка. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. Їх наслідком стало підписання 1 грудня 1918 року у Фастові “передвступного” договору між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну велику державу. 3 січня 1919 року Українська Національна Рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу.

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

Урочисті заходи щодо проголошення "Акту злуки" співпали з першою річницею проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України - 9 січня (22 січня за новим стилем) 1918 р. За цим універсалом УНР стала «самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу», а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат — Радою Народних Міністрів. Він замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори народних рад — волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив закон про передачу землі селянам без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі. Доручив Раді Народних Міністрів продовжувати розпочаті переговори з Центральними державами і довести до підписання миру; закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками. Ставилося завдання найближчим часом скликати Українські Установчі Збори, що схвалять Конституцію УНР. Історичне значення IV Універсалу полягало в тому, що він, проголосивши незалежною суверенною державою УНР, завершив процес складного, суперечливого розвитку українського національно-визвольного руху, який врешті-решт відкинув ідеї автономії і федералізму, що означало остаточний розрив з імперським центром.

...Але радість від Акту Злуки зовсім скоро затьмарилася, бо в умовах приходу до влади більшовиків військові командири ЗУНР і УНР продовжували відстоювати в першу чергу регіональні інтереси. В результаті 21 квітня 1920 року голова Директорії УНР Симон Петлюра підписав "Варшавський договір", згідно з яким ряд західних територій України відійшли до Польщі. З тих пір кордони України ще неодноразово "вирівнювалися", зважаючи на геополітичні процеси Остаточне ж об’єднання двох частин України у спільних кордонах відбулося лише у середині ХХ ст. – за результатами Другої світової війни.

Отже, подія об'єднання України мала певною мірою формальний характер, яка однак залишилася символом споконвічного прагнення нашого народу до возз'єднання в єдиній державі.

Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. У масштабній демонстрації взяли участь понад 30 тис. Українців. В роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися.

У 71-у річницю Акта злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала одним зі свідчень того, що українці подолали страх перед комуністичним режимом і були готові протистояти політиці комуністичної партії.