Інфо-портрет Боброва Л.М. - Почесного громадянина Мелітополя

Леонід Бобров народився у селі Райське Донецької області у 1920 році. Школу закінчив у 1937 році, потім вчився у ФЗУ при заводі у місті Дружковка, але з дитинства плекав надію літати. У 1939 році добровільно вступив до лав Радянської армії, подав заяву  до Ворошиловградської школи військових льотчиків. Закінчив її на відмінно у 1940 році, він у званні молодшого лейтенанта прибув до бомбардувального авіаполку. Коли почалася війна, Леонід Бобров провів три бойові вильоти на літаку СБ  на бомбові удари по танкам і механізованим військам противника. Його ескадрилья літала на ПЕ-2.

У Другій Світовій війні Бобров Леонід Миколайович наносив нацистам нищівні удари, а сам залишався живим і неушкодженим, хоча не раз попадав в найскладніші ситуації.  12.10.43 року екіпаж Боброва провів вдалий бомбовий удар по залізниці, його переслідували 2 МЕ-109. Цей день запам’ятався герою не боєм, а великою подвійною радістю. У цей день він був нагороджений першим бойовим  орденом Червоного Прапору і одночасно йому присвоєне чергове звання лейтенанта. На той час він вже був заступником командира ескадрильї. У складі полку провів на той час 61 виліт на літаку ПЕ-2. Весною 1943 його перекинули на Південний фронт. Почалося звільнення  України, Донбасу - батьківщини Леоніда. Тут він літав і бомбив ворога з особливим настроєм, рвався у бій.

30 травня1943 року група на чолі з Бобровим бомбила аеродром поблизу м. Сталіно. У результаті знищено 16 літаків, склад боєприпасів, ангар, відбито напад  ворожих винищувачів. 3-го червня 1943 року Леонід Бобров провів бомбовий удар по станції Волноваха. Знищено склад  і 10 вагонів з боєзапасами. 3-го серпня був наліт на станцію Чистяково - 8 вогнищ пожеж. Леоніда Миколайовича призначають на посаду командира  ескадрильї.

Великий патріотизм виконав екіпаж Леоніда Боброва під час боїв за Мелітополь. Вони знищили штаб ворожого з’єднання під Новомиколаївкою, бомбили  німецькі ешелони на залізниці, що з’єднує наше місто Мелітополь з Кримом.

Далі шлях бойового льотчика проліг через Крим, Прибалтику, Східну Прусію. Тут при нальоті на місто Інстербург 20 січня 1945 року його літак був пошкоджений зенітним снарядом. До лінії фронту залишалося 90 км, літак втрачав швидкість. Раптом  на нього наблизилися два ФВ-190. Виручили наші винищувачі, відігнали фоккерів і супроводжували його до свого аеродрому. 19 квітня 1945 року  за зразкове виконання 172 вміло проведених бойових вильотів  по військам противника в світлий час доби, за зразки мужності і героїзму гвардії майора, командира ескадрильї 134-го винищувального авіаційного полку 1-ї Повітряної армії  Боброва Л.М. представлено до нагороди – високого звання Героя Радянського Союзу. ( 20квітня 1945р.) День Перемоги майор Бобров зустрів в одному з аеродромів Східної Прусії. На його грудях сяяли Золота Зірка Героя, орден Леніна, три ордени Червоного Прапору, орден Олександра Невського.

Указом Президії Верховної ради СРСР від  19 квітня 1945 року  командиру ескадрильї 134 -го  бомбардировочного авіаційного  полку 6-ї Таганрогської авіаційної дивізії 1-ї Повітряної армії 3-го Білоруського фронту Боброву Л.М. присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

До 5 травня Леонід Миколайович Бобров продовжував служити у Військово-Повітряних силах. Він по праву вважався кращим льотчиком полка. Демобілізувавшись, герой оселився в Мелітополі. У 1949 році Леонід Бобров закінчив офіцерські льотно-тактичні курсі і приїхав до батьків.

Полковника у відставці Боброва Леоніда Миколайовича знали мабуть всі мелітопольці. Цей енергійний, невтомний чоловік по праву вважався нашим земляком. 

У військово – патріотичний роботі він бачив свій обов’язок, продовження  нелегкої військової служби, якій віддав 21 рік свого життя. Не було такого тижня, щоб героя не запросили на якийсь завод, в навчальний  заклад, школу, мелітопольський міський краєзнавчий музей з проханням розповісти про Другу Світову війну, про героїзм і мужність воїнів свого полка.

З 5-го травня 1960 року  гвардії  полковник Бобров Л.М. у запасі. Жив і працював  в Мелітополі Запорізької області. Наказом Міністра Оборони 15.04.1975р. йому присвоєне звання полковника. 

Бобров Леонід Миколайович – начальник штабу цивільної оборони міста Мелітополя. На його плечі покладено важкі обов’язки. Це взаємозв’язок різних формувань ЦО: медичних, рятівних, протипожежних і навчання населення міста вмінню діяти при тривожних подіях. Він відмінник цивільної оборони СРСР.

15 вересня 1998 року почесний громадянин  Мелітополя пішов з життя. 22.10 2013 року на проспекті Б.Хмельницького № 30, де мешкав Герой Радянського Союзу Бобров Л.М.  встановлена меморіальна дошка на його честь.