Минулого року задля підтримки мовного і культурного різноманіття та багатомовності в інтеркультурній громаді Мелітополя науковці Мелітопольського...
УВАГА!!!
З 08.11.21 краєзнавчий музей продовжує свою роботу за звичайним графіком
Вт.-Нд., з 9.00 до 16.00.
Для того, аби відвідати музей, вам потрібні:
- або сертифікат щодо вакцинації від COVID-19;
- або негативний ПЛР-тест, зроблений не більше ніж за 72 години до відвідування музею;
- або довідка про одужання після COVID-19.
пільговий - 10-00 грн
повний - 30-00 грн
150 років з дня народження Лесі Українки
25 лютого виповнюється 150 років з дня народження видатної української поетеси, драматургині, першої української модерністки та громадської діячки Лариси Косач-Квітки, відомої світові як Леся Українка. Людини, яку Іван Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві».
Попри це, важко переоцінити вклад Лесі Українки в становлення саме жіночої української модерної літератури. Разом з Оленою Пчілкою, Наталею Кобринською, Ольгою Кобилянською та іншими письменницями стояла біля витоків феміністичної течії в українській літературі. Її жіночі образи – вільні у своєму виборі, самодостатні, горді і незалежні, що для того часу було абсолютним викликом, особливо на теренах Російської імперії. Показово, що під час поховання Лесі Українки на Байковому кладовищі труну з її тілом несли шестеро жінок.
Взагалі, родина Косачів належала до аристократії, але при цьому всіляко підкреслювала свою українськість. Усі змалечку розмовляли українською, діти носили народні строї. У Києві початку ХХ століття, коли після вбивства Олександра ІІ почався період реакції, таких родин лишилося тільки три на всю столицю: Лисенки, Старицькі і Косачі. До речі, у 1903 році в Полтаві на відкритті пам'ятника Котляревському, де зібралися видатні письменники та громадські діячі, мама Лесі Українки, Олена Пчілка, проігнорувала заборону виступати українською і звернувся до присутніх рідною мовою.
Сама Леся Українка отримала чудову освіту (спочатку – під керівництвом мами, потім – займаючись самоосвітою), знала біля десятка мов. Через хворобу (а точніше – через потребу постійного лікування) об’їздила всю Європу, довгий час жила в Італії та Єгипті. Любила бувати в театрі та опері (відвідала майже всі найкращі європейські театри), прекрасно розбиралася в європейському мистецтві, скрізь записувалася до найкращих бібліотек, цікавилась новинками літератури та науковими працями. Всіляко просувала європейські тенденції в українську культуру, стала однією з провісників модернізму в українській літературі.
А ще вона знала більше 500 народних пісень, прекрасно грала на роялі, малювала картини. Саме їй ми завдячуємо появі в українській мові слів «промінь» і «напровесні». Була «одержимою» в творчості – однойменну поему написала за одну ніч, перебуваючи біля ліжка помираючого Сергія Мержинського.
Як добре знаєте Лесю Українку ви?
Про який факт почули вперше? Чи може про всі 5. Зізнавайтеся у коментарях.
1. Леся не вірила у лісовиків чи водяників
Хоч і найпопулярніший твір «Лісова пісня» — про загадкове та міфічне. Молодшим братам і сестрам вона пояснювала, що насправді це не справжні створіння і їх немає у реальному житті.
2. Леся влаштовувала різдвяні спектаклі вдома
На різдвяні свята Леся організовувала сімейні вистави. Точно як у «Маленьких жінках». Вона була режисером і стежила за пошиттям костюмів, а дещо виготовляла і сама.
3. Стильно одягалася
Двоюрідна сестра, Аріадна Труш, у спогадах про Лесю каже, що вона любила одягатися гарно, але скромно. Особливо Леся любила блузки. І попри стереотипне уявлення її як «чоловічної», Леся була дуже жіночна і вишукана.
4. Любила плавати на човні
Леся чимало прожила з родиною на хуторі Зелений Гай біля річки Псел. Вона любила плавати по річці у човні й вміла добре веслувати. Згодом брат Михайло зробив для човна вітрило, і разом з Лесею вони плавали вже під ним.
5. Одне з імен Лесі — біла гусонька
Леся іноді грала сестрі Ізидорі на піаніно жартівливу пісню, яка починалась словами «Помагайбі, біла гусь…». І дівчата з часом почали називати лагідно одна одну «біла гусонька».
Думаєте, що після шкільних уроків з літератури знаєте про Лесю Українку та її «Лісову пісню» все? А що як Лісова Мавка живе зовсім не в лісі, а запалює ді-джейством молодь, має крутезні татуювання та голить скроню? Не вірите? Тоді мерщій вмикайте нову серію «Книги-Мандрівки», яку написала та озвучила письменниця, вокалістка гурту QARPA – Ірена Карпа!
В ній Мавка голосом Ірени розкаже історію не стражденної й нещасної Лесі Українки (до речі, й сама поетеса ненавиділа, коли її жаліли), а новаторки й бунтарки, яка жила насиченим та цікавим життям. Леся не просто почала говорити про рівність прав чоловіків та жінок, про жіночу особистість та непокору, а й яскраво ту непокору демонструвала! Чому її вважали мажоркою, як вона приголомшувала всіх своїми знаннями, як проти батьківської волі таємно вийшла заміж за молодшого за себе чоловіка і як поєднувала традиції з новаторством. Лесі Українці це вдавалося на відмінно, а от як це вийшло в «Книги-Мандрівки» дивіться просто зараз!
«Книга-мандрівка. Україна» — перший український мультсеріал, заснований на реальних подіях і нереальних пригодах.
https://www.facebook.com/museummelitopol/videos/484872896008573
Новини
Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»
БЕКІРОВА Гульнара Тасимівна (21.02.1968 р. н., м. Мелітополь) – історик, кандидат...
Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»
РОМАНЦОВА Світлана Олександрівна (21.02.1952 р. н., м. Маневичі Волинської обл.) –...
День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу...
Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»
КІПЕН Олександр Абрамович (20.02.1870, м. Мелітополь - 30.10.1938, м. Одеса) – вчений,...