Старо-Бердянський ліс ХІХ-ХХ ст.

З 1920 року посаду старшого лісничого займає Іван Олександрович Алексєєв. На посаді головного лісничого Бердянського лісництва він працював понад чверть століття. За цей час лісництво було перейменовано в Мелітопольське Степове лісництво у складі двох підлісництв: Старо-Бердянське (Бердянська дача) площею 916,45 десятин і Алтагірське (Алтагірська і Радіонівська дачі) площею 1169,15 десятин.
Довоєнний період приніс великі зміни в лісове розведення. В першу чергу інтенсивно створювалися парки. Приділялася увага інтенсивному висаджуванню вітротривких лісосмуг.
Велика Вітчизняна війна завдала великої шкоди, в тому числі і лісовим насадженням. Під час війни в Старо-Бердянському лісництві було вирубано 2/3 всієї площі насаджень. Відновлювальні роботи почалися в 1943 році після звільнення Мелітополя.
У 1986р на території Мелітопольського району утворилося нове лісництво – Мелітопольське. Площа лісництва становила 1326 га і спочатку складалася з 9 урочищ. У 1990 році площа Старо-Бердянського лісництва становила 1562 га.
У 2008 році Старо-Бердянське лісництво займає площу 1030 га (у складі Державного підприємства «Мелітопольське лісомисливське господарство»).
На теперішній час у лісництві росте більше 165 деревних та кустарних порід. Переважно це дуб, в’яз, ясень, біла акація, кримська сосна, але зустрічаються і такі екзотичні породи, як софора японська, залізне дерево, маклюра помаранчева, бундук, форсайтія, айлант, гледічія, шипшина китайська, амурський бархат. В лісництві мешкає більше 40 видів звірів, в тому числі, косуля, білка, куниця, борсук, кабан, заєць, лисиця, і 50 видів птахів, в тому числі вухата сова, омелюх, снігур, жовтоголовий корольок .