День пам‘яті жертв політичних репресій

Щороку в третю неділю травня Україна відзначає День пам‘яті жертв політичних репресій. Ми згадуємо тисячі українців, які стали жертвами політичних репресій керівництва СРСР на початку ХХ століття.

Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць і таборів.

Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – у 1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих.

Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

Внаслідок терору 30-х в була знищена наукова та мистецька еліта України, зруйновані традиційні ціннісні орієнтири, відбулася денаціоналізація українців.

Інакодумці, які були не згодні з політикою влади та окремих її представників, були і в Мелітополі, Валерій Ринковенко, Юрій Покрасенко, Олексій Воробйов, Володимир Савченко, Володимир Чернишов, Борис Надтока та інші. Їх переслідували, багатьох було засуджено і вони відбували покарання у випровно-трудовій колонії посиленного режиму.

Неприпустимі методи залякування населення, що використовувалися тоді та, приводили до глобальної депресії, величезної кількості жертв, не мають повторюватися надалі. Життя та гідність людини, самосвідомість українців – найголовніші цінності, які маємо берегти та примножувати.

Маємо зберігати пам‘ять про безневинні жертви тих років, щоб не допустити повторення цієї великої трагедії в майбутньому.

В родині, в суспільстві, в державі створення умов для якісного життя та гідного існування людини, плекання національних цінностей і традицій – надважливе завдання. Поважне ставлення до держави та до ближнього, незалежно від віку, достатку, фізичних можливостей, робить людину людиною. Бережімо один одного і Україну. Не дамо трагедії повторитися знову.

#MLTmuseum #MuseumFromHome #MLTMuseumFromHome