Мелітопольський міський краєзнавчий музей

УВАГА!!!

З 08.11.21 краєзнавчий музей продовжує свою роботу за звичайним графіком

Вт.-Нд., з 9.00 до 16.00.

Для того, аби відвідати музей, вам потрібні: 
 - або сертифікат щодо вакцинації від COVID-19;
 - або негативний ПЛР-тест, зроблений не більше ніж за 72 години до відвідування музею;
- або довідка про одужання після COVID-19.

 

Адреса:
72312, Запорізька обл.,
м. Мелітополь,
вул. М. Грушевського, 18
Вартість вхідного квитка:

пільговий - 10-00 грн

повний - 30-00 грн

тел. 38(0619) 44-45-14
096-177-97-14

Інформаційно-пізнавальний цикл «ДОСЛІДНИКИ ЗАПОРІЗЬКОГО КРАЮ» до Дня археолога БАДЕР Отто Миколайович

Інформаційно-пізнавальний цикл «ДОСЛІДНИКИ ЗАПОРІЗЬКОГО КРАЮ» до Дня археолога

БАДЕР Отто Миколайович (16(29) червня 1903 року, с. Олександрівське Полтавської області – 2 квітня 1979 або 6 січня 1980 року, Москва) – археолог, педагог, доктор історичних наук (1964). Дослідник численних археологічних пам’яток у Криму, Надчорномор’ї, Прикам’ї, Поволжі та Приураллі. Спеціалізувався на вивченні старожитностей доби палеоліту та бронзового віку. Один із перших дослідників Кам’яної Могили біля м. Мелітополь на Запоріжжі (у 1938-му під керівництвом професора Отто Бадера вдалося відкрити й описати 30 плит з петрогліфами).

Отто Бадер народився 29 червня 1903 року в селі Олександрівському Гадяцького повіту Полтавської губернії (нині Лебединський район Сумської області). Закінчив гімназію в місті Білому (Смоленська губернія), де, зокрема, організував перше в місті краєзнавче товариство, яке представляв на 1-му Всеросійському з'їзді краєзнавства у 1924 році. З 1924 року завідував археологічним відділом Музею центральної промислової області в Москві. У 1926 році закінчив навчання на археологічному відділенні факультету суспільних наук Московського університету.

В 1927-1930 роках – вчений-спеціаліст з археології в музейному відділі Головнауки Наркомосу СРСР. Брав участь в організації археологічних відділів у низці обласних музеїв. У 1926-1941 роках – науковий співробітник Московської секції Державної академії історії матеріальної культури. З 1931 року – вчений секретар Інституту та Музею Антропології МДУ, вчений секретар «Антропологічного журналу». У 1933-1941 роках науковий співробітник, з 1937 р. – вчений секретар Інституту історії матеріальної культури АН СРСР. Того ж року за сукупністю праць йому було надано вчений ступінь кандидата історичних наук. Керував Азово-Чорноморською експедицією Інституту історії матеріальної культури АН УРСР (1938 р.), яка досліджувала пам’ятку первісної культури – Кам’яну Могилу.

Керував спеціалізацією на кафедрі антропології та історичному факультеті МДУ. У 1928-1935 роках керував археологічною практикою студентів етнологічного факультету МДУ, у 1936-1939 роках вів курс археології на Вищих музейних курсах, був головою Археологічної комісії Московського науково-дослідного бюро краєзнавства і Комісії з історії Москви. З середини 1930-х років – постійний член Четвертинної комісії. Одночасно брав участь в експедиціях, відкрив та дослідив велику кількість мезолітичних і неолітичних стоянок, зокрема, досліджував Сходненський череп.

З 1944 року Бадер працював у штаті Тагільського краєзнавчого музею, У 1946-1955 роках – доцент історичного факультету Пермського університету. Очолював Камську та Воткінську археологічні експедиції, досліджував настінний розпис у Каповій печері. Описав Камську мезолітичну та Камську неолітичну культури, розробив періодизацію кам'яної, бронзової та ранньої залізної доби Приуралля. З 1957 р. систематично працював на палеолітичному таборищі Сунгір, де знайшов відомі поховання. Працював на Турбінському могильнику в Прикам'ї.

У 1955-1979 роках Бадер був старшим науковим співробітником Інституту археології АН СРСР. У 1966-1972 рр. – заступник голови Науково-методичної ради з охорони пам'яток історії та культури при Міністерстві культури СРСР, керівник її археологічної експедиції. Член Четвертинної комісії Відділення наук про землю АН СРСР та Радянської секції Міжнародної асоціації з вивчення четвертинного періоду (англ. INQUA), Комісії з вивчення геології та географії карста АН СРСР, Уральської археологічної комісії, член редколегії журналу «Радянська археологія». Був членом Італійського інституту передісторії, членом Товариства доісторичної археології Франції.

Отто Бадер є автором 12 книг та понад 400 наукових та науково-популярних статей, у яких висвітлюються проблеми первісної історії – від палеоліту до епохи раннього заліза на території Криму, Уралу, Верхнього та Середнього Поволжя. Особливе місце займають праці, які стали результатом дослідження та розкопок у Криму.

Протягом 1927-1930 років виявив понад сто стоянок з кам'яними знаряддями у центральних та східних яйлах Кримських гір. В 1930-1934 роках розкопав і вивчив стоянки Джейлау-Баш на Чатирдазі та Балин-Кош. У 1937-1939 роках О. Бадер відкрив та здійснив розкопки мустьєрської стоянки біля Вовчого гроту в Східному Криму.

Бадер обґрунтував виділення низки археологічних культур, розробив одну з відомих гіпотез про початкові етапи етногенезу фіно-угрів в епоху каменю-бронзи. Його учні працюють в Москві, Пермі, Іжевську, Уфі, Петрозаводську та ін.

Помер у місті Москва.

#MLTmuseum #Мелітопольськийміськийкраєзнавчиймузей #Деньархеолога #15серпня #дослідникиЗапорізькогокраю #ОттоБадер #археолог #музейнапрограма #археологічніпамяткиЗапоріжжя #ЕнциклопедіяСучасноїУкраїни #Мелітополь #знаминашаісторія #САМЕТУТ #серпень2021