Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ» ТАНАТАР Йосип (Юсуф) Ісаакович

Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»

ТАНАТАР Йосип (Юсуф) Ісаакович (29 (17).09.1880, м. Мелітополь – 13.12.1961, м. Дніпро) – доктор геолого-мінералогічних наук, засновник наукової рудної школи, фундатор кафедри геології та розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету (м. Дніпропетровськ), першовідкривач жовтоводських уранових руд, дослідник криворізьких родовищ залізної руди, автор численних наукових праць, підручників, посібників.

В 1892 році вступив до Мелітопольського реального училища, після закінчення якого, порушивши сімейну купецьку традицію, вирішив вступити в Катеринославське вище гірниче училище, яке щойно відкрилося. З 1904 року – асистент кафедри мінералогії, паралельно – студент Мюнхенського університету, 1905 року їздив на стажування до Фрайберзької гірничої академії. В 1906 році починає вивчати родовища залізних руд Кривого Рогу, з цього питання опублікував приблизно 20 праць. За завданням професора Мюнхенського університету Вейншенка Ернста 1907 року написав працю про рубіни Бірми.

Протягом багатьох років Й.І.Танатар займався вивченням корисних копалин Приазов’я. Він досліджував залізисті руди і графіти в районі Коксунгура і Корсак Могили (1916, 1919, 1921 роки), а також родовища горючих газів і мінеральних вод в Мелітопольському газоносному районі (1925). Це було перше в історії країни систематичне вивчення газів та супроводжуючих їх вод. Але головна справа життя професора Танатара – дослідження рудних родовищ, зокрема, Криворізького залізорудного басейну, – спочатку самостійно, а потім з численними учнями.

Не менш важливим аспектом наукової діяльності були радіологічні дослідження, про які відомо дуже мало, тому що роботи з даної тематики перебували у НКВС, а потім КДБ, і матеріали досі закриті для дослідження.

55 років вів активну науково-педагогічну роботу в Дніпропетровському гірничому інституті (нині – Національний гірничий університет). Ще за життя один з мінералів був названий на його честь – Танатарит. «Батько біокібернетики» професор Я. І. Грдина називав його «Криворізьким Галілеєм».

2006 року в Дніпрі вийшла друком до 125-річя від дня його народження монографія академіка Ганни Швидько «Криворізький Галілей».

У 2016 році на честь Йосипа Танатара у Мелітополі одна з вулиць та провулок отримали нову назву - вулиця та провулок Професора Танатара. Того ж року 26 жовтня на будівлі колишнього Мелітопольського реального училища, де власне навчався Йосип Танатар, відкрили меморіальну дошку.

#MLTmuseum #Мелітопольськийміськийкраєзнавчиймузей #ЙосипТанатар #видатнімелітопольці #уродженціМелітополя #гордістьземлімелітопольської #музейнапрограма #дайджест #Знами_нашаісторія #вулиціМелітополя #управління_культури_та_молоді #Мелітополь #САМЕТУТ #вересень2021