Мелітопольський міський краєзнавчий музей

УВАГА!!!

З 08.11.21 краєзнавчий музей продовжує свою роботу за звичайним графіком

Вт.-Нд., з 9.00 до 16.00.

Для того, аби відвідати музей, вам потрібні: 
 - або сертифікат щодо вакцинації від COVID-19;
 - або негативний ПЛР-тест, зроблений не більше ніж за 72 години до відвідування музею;
- або довідка про одужання після COVID-19.

 

Адреса:
72312, Запорізька обл.,
м. Мелітополь,
вул. М. Грушевського, 18
Вартість вхідного квитка:

пільговий - 10-00 грн

повний - 30-00 грн

тел. 38(0619) 44-45-14
096-177-97-14

Інформаційний дайджест «З нами – наша історія! (про історію нових назв вулиць)» – вулиця Івана БОГУНА

Інформаційний дайджест «З нами – наша історія! (про історію нових назв вулиць)» – вулиця Івана БОГУНА

колишні назви: Папаніна (?-1957), Червоноармійська (1957-2016)

БОГУН Іван (близько 1618 ? – 17.02.1664) – український військовий і державний діяч, козацький полководець часу Хмельниччини, полковник подільський, згодом – кальницький і паволоцький. Найталановитіший полковник армії Богдана Хмельницького у визвольній війні українського народу проти Польщі, що не визнав Переяславську Раду 1654 р. і відмовився присягати на вірність Кремлю. Наказний гетьман Війська Запорізького.

Достеменно невідомо, коли і де народився Іван Богун. Мало відомостей про ранній період його життя. З 1648 року став одним із сподвижників гетьмана Б. Хмельницького, і згідно «Реєстру Війська Запорозького 1649 року» він значився серед козаків Чигиринського полку.

Усі сучасники Івана Богуна відзначали його розум, хитрість, хоробрість і талант полководця. Він відмовився від реєстрового чину і маєтків, які обіцяли йому поляки, і підтримав визвольну війну українського народу проти Польщі (1647-1654 рр.) з першого дня повстання. Саме в цій війні командир Вінницького полку полковник Богун став легендою за життя.

У 1651 році блискуче розгромив каральну експедицію на Поділлі польського гетьмана Калиновського, який вирішив через Вінницю атакувати Київ. Оскільки стояли сильні морози, Богун наказав вночі прорубати ополонки у річці Південний Буг і облити високі береги річки водою. На ранок важка польська кавалерія і піхота вирішила по льоду швидко перейти Південний Буг і... потрапила під артилерійський вогонь полку Богуна, а тих, хто зумів прорватися до берега, розстрілювали вогнем з рушниць, не даючи забратися на кручу, покриту льодом. Залишки польського карального корпусу розгромила при відступі кіннота Богуна, перетворивши їх відступ на втечу.

У 1653 році у найбільшій битві під Берестечком (кордон Волині й Галичини) Іван Богун врятував від повного розгрому українську армію, очоливши її після зради татар, які «захопили з собою Богдана Хмельницького». Не маючи шансів розгромити 150-тисячну армію Польщі, Іван Богун організував переправу через болото і вивів більшу частину війська з оточення.

Навесні 1653 року вщент розгромив під с. Монастирище польський понад півтора-тисячний загін С. Чарнецького. Богун, маючи всього 400 шабель, наказав половині загону переодягнутися в татарський одяг, спокійно, як личить союзнику, підійти до поляків і раптово атакувати їх з характерним татарським бойовим кличем та завиваннями, сам же на чолі другої половини загону атакував противника з тилу. Поляки, вирішивши, що віроломні татари знову уклали союз з козаками, втікли, кинувши в паніці величезний обоз і все спорядження.

У 1654 році Іван Богун відмовився визнавати рішення Переяславської Ради і присягати Москві. Після смерті Богдана Хмельницького Богун підтримав курс Івана Виговського та Юрія Хмельницького на незалежність від Кремля Війська Запорізького у зовнішній і внутрішній політиці. Так само популярний полковник не підтримував прагнення зазначених гетьманів зблизитися з Польщею чи Туреччиною.

1662 року кальницький полковник Богун був ув'язнений поляками і відправлений до Мальборка. Але на початку 1663 року він був звільнений Яном II Казимиром в обмін на участь у поході на Лівобережну Україну. Але згодом Богуна звинуватили у зносинах з московитами та урядом Івана Брюховецького і розстріляли поблизу Новгород-Сіверського 17 лютого 1664 року (приблизно у 46 років), за іншою версією – зі звичайної помсти за завдані ним поразки. Похований під Новгород-Сіверським Чернігівської області.

Для нащадків – Іван БОГУН – це великий полководець, що не визнав владу кремля над Україною!

#MLTmuseum #Мелітопольськийміськийкраєзнавчиймузей #вулицяІванаБогуна #ІванБогун #вулиціМелітополя #козацькийполководець #культурнийМелітополь #музейнапрограма #проєктвмузеї #новіназвивулиць #запідтримкиУКФ2018 #Знами_нашаісторія #museumofUkraine #помузеям #краєзнавчиймузей #музеїУкраїни #управління_культури_та_молоді #Мелітополь #САМЕТУТ #лютий2022