Минулого року задля підтримки мовного і культурного різноманіття та багатомовності в інтеркультурній громаді Мелітополя науковці Мелітопольського...
УВАГА!!!
З 08.11.21 краєзнавчий музей продовжує свою роботу за звичайним графіком
Вт.-Нд., з 9.00 до 16.00.
Для того, аби відвідати музей, вам потрібні:
- або сертифікат щодо вакцинації від COVID-19;
- або негативний ПЛР-тест, зроблений не більше ніж за 72 години до відвідування музею;
- або довідка про одужання після COVID-19.
пільговий - 10-00 грн
повний - 30-00 грн
Інформаційний дайджест «З нами – наша історія! (про історію нових назв вулиць)» – вулиця Івана БОГУНА
Інформаційний дайджест «З нами – наша історія! (про історію нових назв вулиць)» – вулиця Івана БОГУНА
колишні назви: Папаніна (?-1957), Червоноармійська (1957-2016)
БОГУН Іван (близько 1618 ? – 17.02.1664) – український військовий і державний діяч, козацький полководець часу Хмельниччини, полковник подільський, згодом – кальницький і паволоцький. Найталановитіший полковник армії Богдана Хмельницького у визвольній війні українського народу проти Польщі, що не визнав Переяславську Раду 1654 р. і відмовився присягати на вірність Кремлю. Наказний гетьман Війська Запорізького.
Достеменно невідомо, коли і де народився Іван Богун. Мало відомостей про ранній період його життя. З 1648 року став одним із сподвижників гетьмана Б. Хмельницького, і згідно «Реєстру Війська Запорозького 1649 року» він значився серед козаків Чигиринського полку.
Усі сучасники Івана Богуна відзначали його розум, хитрість, хоробрість і талант полководця. Він відмовився від реєстрового чину і маєтків, які обіцяли йому поляки, і підтримав визвольну війну українського народу проти Польщі (1647-1654 рр.) з першого дня повстання. Саме в цій війні командир Вінницького полку полковник Богун став легендою за життя.
У 1651 році блискуче розгромив каральну експедицію на Поділлі польського гетьмана Калиновського, який вирішив через Вінницю атакувати Київ. Оскільки стояли сильні морози, Богун наказав вночі прорубати ополонки у річці Південний Буг і облити високі береги річки водою. На ранок важка польська кавалерія і піхота вирішила по льоду швидко перейти Південний Буг і... потрапила під артилерійський вогонь полку Богуна, а тих, хто зумів прорватися до берега, розстрілювали вогнем з рушниць, не даючи забратися на кручу, покриту льодом. Залишки польського карального корпусу розгромила при відступі кіннота Богуна, перетворивши їх відступ на втечу.
У 1653 році у найбільшій битві під Берестечком (кордон Волині й Галичини) Іван Богун врятував від повного розгрому українську армію, очоливши її після зради татар, які «захопили з собою Богдана Хмельницького». Не маючи шансів розгромити 150-тисячну армію Польщі, Іван Богун організував переправу через болото і вивів більшу частину війська з оточення.
Навесні 1653 року вщент розгромив під с. Монастирище польський понад півтора-тисячний загін С. Чарнецького. Богун, маючи всього 400 шабель, наказав половині загону переодягнутися в татарський одяг, спокійно, як личить союзнику, підійти до поляків і раптово атакувати їх з характерним татарським бойовим кличем та завиваннями, сам же на чолі другої половини загону атакував противника з тилу. Поляки, вирішивши, що віроломні татари знову уклали союз з козаками, втікли, кинувши в паніці величезний обоз і все спорядження.
У 1654 році Іван Богун відмовився визнавати рішення Переяславської Ради і присягати Москві. Після смерті Богдана Хмельницького Богун підтримав курс Івана Виговського та Юрія Хмельницького на незалежність від Кремля Війська Запорізького у зовнішній і внутрішній політиці. Так само популярний полковник не підтримував прагнення зазначених гетьманів зблизитися з Польщею чи Туреччиною.
1662 року кальницький полковник Богун був ув'язнений поляками і відправлений до Мальборка. Але на початку 1663 року він був звільнений Яном II Казимиром в обмін на участь у поході на Лівобережну Україну. Але згодом Богуна звинуватили у зносинах з московитами та урядом Івана Брюховецького і розстріляли поблизу Новгород-Сіверського 17 лютого 1664 року (приблизно у 46 років), за іншою версією – зі звичайної помсти за завдані ним поразки. Похований під Новгород-Сіверським Чернігівської області.
Для нащадків – Іван БОГУН – це великий полководець, що не визнав владу кремля над Україною!
#MLTmuseum #Мелітопольськийміськийкраєзнавчиймузей #вулицяІванаБогуна #ІванБогун #вулиціМелітополя #козацькийполководець #культурнийМелітополь #музейнапрограма #проєктвмузеї #новіназвивулиць #запідтримкиУКФ2018 #Знами_нашаісторія #museumofUkraine #помузеям #краєзнавчиймузей #музеїУкраїни #управління_культури_та_молоді #Мелітополь #САМЕТУТ #лютий2022
Новини
Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»
БЕКІРОВА Гульнара Тасимівна (21.02.1968 р. н., м. Мелітополь) – історик, кандидат...
Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»
РОМАНЦОВА Світлана Олександрівна (21.02.1952 р. н., м. Маневичі Волинської обл.) –...
День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу...
Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»
КІПЕН Олександр Абрамович (20.02.1870, м. Мелітополь - 30.10.1938, м. Одеса) – вчений,...