Минулого року задля підтримки мовного і культурного різноманіття та багатомовності в інтеркультурній громаді Мелітополя науковці Мелітопольського...
УВАГА!!!
З 08.11.21 краєзнавчий музей продовжує свою роботу за звичайним графіком
Вт.-Нд., з 9.00 до 16.00.
Для того, аби відвідати музей, вам потрібні:
- або сертифікат щодо вакцинації від COVID-19;
- або негативний ПЛР-тест, зроблений не більше ніж за 72 години до відвідування музею;
- або довідка про одужання після COVID-19.
пільговий - 10-00 грн
повний - 30-00 грн
Український горщик з ручкою початку ХХ ст.
Продовжуємо пізнавальний екскурс колекцією старожитностей XIX ст. Дмитра Івановича Яворницького, яка надійшла до фондів МКМ в 1952 році з Дніпропетровського історичного музею (зараз – Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького).
В тематичному розділі «Наш край з XV століття до 1914 року» експозиції Мелітопольського міського краєзнавчого музею зберігається керамічний український горщик з ручкою(МКМ-В-45 КВ-1986) початку XX cтоліття.
Експонат з опуклим тулубом, отвором, більшим чи майже рівним денцю і невисокими вінцями, покритий коричневою поливою та оздоблений шнуровим орнаментом у вигляді двох жолобків. В середині горщик світлого кольору, вінце вигнуте назовні.
• Слово «горщики» («горшки») вживалося не лише для позначення виду посуду, але й як узагальнююча назва глиняного посуду загалом та на позначення гончарного виробництва.
• Для виймання з печі горщиків в кожної господині існував набір рогачів – кожному горщикові відповідав «свій» рогач. В Мелітопольському міському краєзнавчому музеї зберігаються рогачі різної форми та довжини.
• Гончарі кожного осередку виготовляли горщики різноманітних розмірів. Там, де рівень розвитку гончарства був високим, різновидів було більше, порівняно з іншими.
• Найменший горщик (у середньому – 0,5-1 л) – горщя, горщечок, горщочок, махітка, махотка, дробина, варишка, кашненя, укладчик горня, питун – використовувався на території України переважно для приготування страв для дітей. У ньому також тримали масло й сметану.
• У розмовно-побутовій лексиці відомі назви горщиків, що характеризують їх форму і властивості. Приміром, високі горщики називали «стовбун» (Опішня (Полтавщина)), «рослий», «високий» (Комишня, Хомутець (Полтавщина)), широкі й низькі – «плоскун» (Опішня (Полтавщина)). Поширеними на Полтавщині були й такі назви горщиків як «чавунець» або «казанок», що формою нагадували металеві заводські вироби, характерною особливістю яких була відсутність вінець
#MLTmuseum #Мелітопольськийміськийкраєзнавчиймузей #165Яворницький #фондиМКМ #знаминашаісторія #січень2021 #MLTMuseumFromHome #MuseumFromHome
Новини
Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»
БЕКІРОВА Гульнара Тасимівна (21.02.1968 р. н., м. Мелітополь) – історик, кандидат...
Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»
РОМАНЦОВА Світлана Олександрівна (21.02.1952 р. н., м. Маневичі Волинської обл.) –...
День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу...
Дайджест-імпреза «ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ МЕЛІТОПОЛЯ»
КІПЕН Олександр Абрамович (20.02.1870, м. Мелітополь - 30.10.1938, м. Одеса) – вчений,...