Хлібниця із лози ХІХ ст.

Досліджуємо колекцію старожитностей XIX ст. Дмитра Івановича Яворницького, яка надійшла до фондів МКМ в 1952 році з Дніпропетровського історичного музею (зараз – Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького) разом з Мелітопольським міським краєзнавчим музеєм.
В тематичному розділі «Наш край з XV століття до 1914 року» експозиції Мелітопольського міського краєзнавчого музею зберігається хлібниця, виготовлена із лози (МКМ-В-548 КВ-6868) середини XIX cтоліття.
Цікаві факти про історію лозоплетіння:
• Лозоплетіння відоме людству ще з часів неоліту і є давнішим за ткацтво і гончарство. Першими виробами з лози були ловецькі сіті та інше знаряддя для рибальства, плетений посуд і кошики. Ремесло розвивалося в тих місцевостях, де росла лоза. Вона податлива до гнуття і при згинанні чи сплетінні не ламається.
• В Україні плетіння з лози було поширене здавна і досягло розквіту у кінці XIX — на початку XX століття. У цей час на Поліссі, Волині, Подніпров’ї, Слобожанщині та Галичині починають з’являтися спеціальні школи та майстерні, в яких навчали майстерності створення виробів з лози та рогозу.
• Найпоширенішими техніками плетіння в українських майстрів були спіральна і хрестоподібна, рідше застосовувалися квадратна та рядова. З кінця XIX століття поширюється ажурна та мотузкова техніки.
• Найдавнішою пам’яткою лозоплетіння в Україні є відро XVIII століття (через слабку тривкість рослинних матеріалів давніші зразки не збереглися), яке нині міститься в експозиції Роменського краєзнавчого музею на Слобожанщині. На думку науковців, цей виріб є свідченням того, що тогочасні плетені вироби не відрізнялися від сучасних ні формою, ні технікою виконання.
#MLTmuseum #Мелітопольськийміськийкраєзнавчиймузей #165Яворницький #фондиМКМ #знаминашаісторія #грудень2020 #MLTMuseumFromHome #MuseumFromHome