Старо-Бердянський ліс та Павло Михайлович Сивицький

З 1879 і до 1920 років лісництвом керував видатний лісівник Павло Михайлович Сивицький. За ті сорок років, які він керував лісництвом, площа лісопосадок збільшилася в два рази.
З його приходом лісництво почало повною мірою виконувати завдання, заради яких воно закладалося. Перш за все, тут велося вивчення деревно-чагарникових порід, маючи на увазі їх використання в степових лісонасадженнях.
У їх числі були не тільки традиційні дуб, тополя, клен, акація, ясен, каштан, бузок, лох, плодові, а й екзоти – софора, айлант, каркас, калина, горобина, форзиція.
Посадковий матеріал виписувався з Москви, Кременчуга, Нікітського ботанічного саду. І саме лісництво за багатством вирощуваних форм нагадувало Ботанічний сад. У лісництві працювали фахівці з лісівництва, зоології, гідробіології.
Стараннями Сивицького лісництво стало найбільшим центром вирощування і поширення посадкового матеріалу, який висилався звідси для заліснення Нижньодніпровських пісків, гірських схилів Феодосії.
Сивицький був одним з ініціаторів перетворення нашого регіону на край квітучих садів. Не буде великим перебільшенням твердження, що всі сади, парки та інші деревні насадження на території краю ведуть свій родовід, зрештою, зі Старобердянського лісництва.