Мелітопольський міський краєзнавчий музей

УВАГА!!!

З 08.11.21 краєзнавчий музей продовжує свою роботу за звичайним графіком

Вт.-Нд., з 9.00 до 16.00.

Для того, аби відвідати музей, вам потрібні: 
 - або сертифікат щодо вакцинації від COVID-19;
 - або негативний ПЛР-тест, зроблений не більше ніж за 72 години до відвідування музею;
- або довідка про одужання після COVID-19.

 

Адреса:
72312, Запорізька обл.,
м. Мелітополь,
вул. М. Грушевського, 18
Вартість вхідного квитка:

пільговий - 10-00 грн

повний - 30-00 грн

тел. 38(0619) 44-45-14
096-177-97-14

29 квітня 1918 р. в результаті перевороту в Києві Гетьманом України було проголошено Павла Скоропадського.

29 квітня 1918 р. в результаті перевороту в Києві Гетьманом України було проголошено Павла Скоропадського. На Мелітопольщині нова влада закріпилася лише після 20 травня і трималася за допомогою багнетів союзних кайзерівських військ.

Були припинені повноваження представників Генерального Секретаріату УНР. Одночасно формувалися органи влади Гетьманату. Мелітопольський повіт разом з Дніпровським і Бердянським увійшли до складу Таврійської губернії (округу) з центром у Бердянську. Було призначене нове керівництво краю з числа місцевих поміщиків і земських діячів. Повітовим старостою став полк. П. Городиський, а повітовим комендантом – А. Дзургдаков. Відновило роботу міське самоврядування – у Мелітополі створили міський Тимчасовий виконавчий комітет (до перевиборів), почала діяти повітова та міська міліція. З середини червня міліцію стали йменувати «Державною вартою». В Мелітополі розташували ділянку №10 варти. В селах, навіть у тих, де раніше були створені ради, влада повернулася до волосних і сільських управ, старост.

Українську армію на території нашого краю представляла прославлена Кримська група Натієва - Болбочана. Вона була виведена за межі півострова і деякий час дислокувалася в районі Мелітополь-Сокологорна (села Дмитрівка, Радивонівка, Павлівка). В оперативному відношенні з'єднання підпорядковувалося німецькому командуванню.

У гетьманські часи відновилося міське життя: відкрилися магазини, ресторани, кінематограф... У театрі ставилися вистави В.К. Винниченка та ін. У липні 1918 року стала виходити українська народна суспільно-політична і літературна газета «Наш степ». Відновила роботу місцева «Просвіта», куди входили в основному вчителі міста і повіту, що налагодили тісний зв'язок з українськими січовими стрільцями зі складу австрійської армії в м. Олександрівську (Запоріжжя). При Мелітопольському повітовому земстві почали роботу курси «українознавства».

Але чужа військова присутність виснажувала господарство Мелітопольщини, обмежувала економічну і політичну свободу, а відтак і вела до зростання невдоволення державним курсом гетьмана. Переслідування опозиційних політичних організацій викликали лише поглиблення повстанського руху. Останнім ударом стали революційні заворушення в Німеччині. 7 листопада 1918 року Скоропадський був змушений оголосити в Мелітополі військовий стан, а після відступу кайзерівських військ владу у місті перехопила Біла армія.