Інформаційно-пізнавальний цикл «ДОСЛІДНИКИ ЗАПОРІЗЬКОГО КРАЮ» до Дня археолога ВЕСЕЛОВСЬКИЙ Микола Іванович

Інформаційно-пізнавальний цикл «ДОСЛІДНИКИ ЗАПОРІЗЬКОГО КРАЮ» до Дня археолога

ВЕСЕЛОВСЬКИЙ Микола Іванович (12 (24) листопада 1848, Москва – 12 квітня 1918, Петроград) – видатний російський археолог, сходознавець, який вивчав історію та археологію Середньої Азії. Вів розкопки в Самарканді, першим досліджував причорноморські і скіфські старожитності, розкопав Келермесскі кургани, Майкопський курган, кургани Солоха та Огуз. Професор Петербурзького університету (1890), член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької Академії Наук (1914).

Закінчив курс в Вологодської гімназії у 1867 році. У 1869 році вступив до Петербурзького університету на факультет східних мов за арабсько-турецькому розряду. За твір на тему «Про податки та повинності, що накладаються монголами на переможені народи» отримав золоту медаль.

Після закінчення курсу в 1873 році був залишений при університеті; по захисту дисертації на ступінь магістра «Нарис історико-географічних відомостей про Хивинске ханство з найдавніших часів до сьогодення» (СПб., 1877) був затверджений доцентом, а в 1890 році – виконуючим обов'язки ординарного професора.

У 1885 році Веселовський був відряджений в Туркестанський край з археологічною метою. Результати цієї поїздки частково оприлюднені у виданнях Імператорського Російського археологічного товариства. Микола Іванович вів розкопки руїн стародавнього городища, розташованого в безпосередній близькості від Самарканду – Афрасіаб. Їм було знайдено велику кількість різних предметів старовини, в тому числі залишки оссуаріїв, глиняні та цегляні стіни будинків, залишки колодязів, громадських сховищ води (хаузів) та водовідвідних споруд.

У 1889-1892 роках польові сезони Микола Іванович провів у Таврії, розкопуючи Шульгівський курган на околицях с. Новомиколаївка (нині Мелітопольського району на Запоріжжі).

Чотири польові сезони з 1891 по 1894 Микола Іванович на чолі археологічної експедиції досліджував скіфський курган Огуз на території сучасної Херсонської області. Приблизно в цей же час вчений досліджує Кам'яну Могилу.

У 1895 році Веселовський продовжив розкопки на Афрасіабі.

З ім'ям Миколи Івановича пов'язано проведення перших наукових описів (фіксацій) видатних історико-архітектурних пам'яток Самарканда. У 1895 році він очолив експедицію вчених, архітекторів, художників, яка виготовила креслення і малюнки мечеті Бібі-Ханим і мавзолею Гур-Емір. У 1905 році за матеріалами цієї експедиції був створений багатобарвний альбом, присвячений мавзолею Гур-Емір.

1896 рік – вів розкопки поховань біля станиці Білоріченська.

1897 рік – вів розкопки кургану поблизу міста Майкоп.

1898 рік – вів розкопки одного кургану поблизу аулу Уляп (Адигея) і знайшов у ньому поховання скіфського царя. Наступні 20 років Микола Іванович активно вів розкопки в Адигеї. Особливе місце серед його досліджень займає Майкопський курган, який поклав початок відкриттю майкопської культури.

Два польові сезони (1909-1910) вчений досліджував курган Чмирева могила на Запоріжжі.

У 1912-13 розкопував скіф. царський курган в урочищі Солоха побл. с. Велика Знам’янка (нині Кам’янсько-Дніпров. р-ну Запоріз. обл.), у якому був знайдений золотий гребінь із зображенням бою між скіфами.

У листопаді 1917 року Микола Іванович, закінчивши черговий сезон розкопок, повертається в Петроград. Намагається підвести підсумки своїм науковим пошукам і знахідкам. Проте вже 30 березня 1918 рік хвороба обриває його життя.

#MLTmuseum #Мелітопольськийміськийкраєзнавчиймузей #Деньархеолога #15серпня #дослідникиЗапорізькогокраю #МиколаВеселовський #археолог #музейнапрограма #археологічніпамяткиЗапоріжжя #ЕнциклопедіяСучасноїУкраїни #Мелітополь #САМЕТУТ #серпень2021