Вишивка на полотні

Українська народна вишивка — це цінне надбання культурної і матеріальної спадщини етносу, важливе джерело вивчення його минувшини. Вишивка відображає особливості тривалих культуротворчих процесів різних історичних періодів, передає світоглядні уявлення та естетичні вподобання українців.
В фондах нашого музею є зразки вишивок з геометричними малюнками з колекції старожитностей XIX століття Дмитра Івановича Яворницького (КН 3075 МКМ – В 143, КН 3077 МКМ – В 145, КН 3078 МКМ – В 146, КН 3079 МКМ – В 147, КН 3082 МКМ – В 150, КН 3084 МКМ – В 152) виконані на білому полотні, червоними, чорними та блакитними нитками та виповнені в техніці гладь. 

• Пряма гладь є найдавнішою вишивальною технікою в історії, яка дуже популярна в усіх регіонах України, та “ретязь”, яку полюбляли на західній Україні. Остання техніка є різновидом класичного “хрестика”. 
• Практикували вишивальниці до 150 видів технік та варіантів оздоблень одягу. Серед них були односторонні (коли візерунок лише з однієї сторони — тамбурний шов, плоска гладь, хрестик), двосторонні (двостороння гладь, низинка і т. д.). 
• В Україні  вишивку гладдю застосовували, передусім,  в одязі, а саме в сорочках. Це й не дивно, адже такий тип вишивки виглядає надзвичайно ошатно та святково.