Мелітопольський міський краєзнавчий музей

УВАГА!!!

З 08.11.21 краєзнавчий музей продовжує свою роботу за звичайним графіком

Вт.-Нд., з 9.00 до 16.00.

Для того, аби відвідати музей, вам потрібні: 
 - або сертифікат щодо вакцинації від COVID-19;
 - або негативний ПЛР-тест, зроблений не більше ніж за 72 години до відвідування музею;
- або довідка про одужання після COVID-19.

 

Адреса:
72312, Запорізька обл.,
м. Мелітополь,
вул. М. Грушевського, 18
Вартість вхідного квитка:

пільговий - 10-00 грн

повний - 30-00 грн

тел. 38(0619) 44-45-14
096-177-97-14

100-річчя масового голоду 1921-1923

Цієї осені згадуємо ще одну трагічну дату – 100-річчя масового голоду 1921-23 року, що охопив південні регіони України, зокрема Мелітопольщину. Розпочався він ще влітку 1921 року, а в жовтні-листопаді були зафіксовані перші випадки голодної смерті. Вже у грудні голодування супроводжувалося десятками тисяч смертних випадків. Причиною стала катастрофічна посуха 1921-1923 років, ускладнена господарською руїною повоєнного села та репресивною, антилюдяною політикою тодішніх очільників Кремля, що прагнули придушити опір з боку селян. Точна цифра загиблих від голодної смерті українців досі невідома, голодували мільйони людей. Це була, так би мовити, жахлива “репетиція” Голодомору 1933 року.

 

Голод на Мелітопольщині

Північна Таврія була й тоді надзвичайно багатим на хліб регіоном, але злочинні дії влади довели її до зубожіння. Старожили казали, що такого голоду в наших краях не було з часів заселення. Ось витяги з місцевої газети: «На вулицях Мелітополя ви можете бачити самотні фігури з виснаженими обличчями, що похитуються - це голодні». Кількісні ж показники такі: в 1922 р. в Мелітополі померло 3 464 людини. Це 11,6% населення Мелітополя, Нового Мелітополя і Червоної Гірки в середині 1921 року. В Мелітопольському окрузі з 1 травня 1922 по 1 травня 1923 р. померло 5,6% населення. Село пережило голод 1922 р легше, ніж місто, але довелося з'їсти значну частину посівного зерна і тяглової худоби. За рік поголів'я коней на Мелітопольщині зменшилася з 80 тисяч (1922) до 54,5 тисячі (1923) - майже на третину.

 

Боротьба з голодом

Місцева влада намагалася боротися з голодом власними сили і створила Мелітопольське відділення Комітету допомоги голодуючим (Компомголода). Вилучили цінності церкви в фонд «Помголу». На користь голодуючих ввели особливий продподаток. Службовців примусили здавати цінності «добровільно». Уряд дозволив діяльність в країні закордонним благодійникам. АРА (Американська адміністрація допомоги) постачала продовольством головним чином дитячі установи, наприклад, дитприйомник на вул. Фрунзе (Сагайдачного). Єврейська організація Джойнт (США) організувала роздачу одягу, обідів в контакті з радянськими установами. Склад продуктів розміщувався в колишньому (нині 1-й поверх міськтипографіі по вул. Університетській).