Мелітопольський міський краєзнавчий музей

УВАГА!!!

З 08.11.21 краєзнавчий музей продовжує свою роботу за звичайним графіком

Вт.-Нд., з 9.00 до 16.00.

Для того, аби відвідати музей, вам потрібні: 
 - або сертифікат щодо вакцинації від COVID-19;
 - або негативний ПЛР-тест, зроблений не більше ніж за 72 години до відвідування музею;
- або довідка про одужання після COVID-19.

 

Адреса:
72312, Запорізька обл.,
м. Мелітополь,
вул. М. Грушевського, 18
Вартість вхідного квитка:

пільговий - 10-00 грн

повний - 30-00 грн

тел. 38(0619) 44-45-14
096-177-97-14

День памяті героїв Крут

Міжнародне визнання української незалежності – це те, чим завдячуємо героям Крут, пам’ять яких вшановуємо 29 січня. Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР укласти Брест-Литовський мир.

У січні 1918 року незалежна Українська Народна Республіка опинилася у стані війни з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою, відкинувши ультимативні вимоги так званого "Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради", що його направила до Києва ленінська Рада народних комісарів. Неоголошена війна і навали окремих більшовицьких з’єднань тривала ще з грудня 1917 року, але в січні 1918-го вперше дійшло до відкритих бойових дій військових частин, офіційно направлених центральним урядом Росії. Вони двома групами під командуванням М. Муравйова та Берзіна просувалися залізницею відповідно у напрямках Курськ –Харків – Київ та Гомель – Бахмач – Київ. У такій ситуації особливого стратегічного значення набувала маловідома на той час залізнична станція Крути, розташована між Бахмачем і Ніжином, на якій, за планами більшовиків, наступаючі з різних напрямів червоні частини повинні були з`єднатися при формуванні «ударного кулака» для захоплення Києва, адже саме тут пролягала найкоротша дорога до столиці залізницею.

Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi. Упродовж дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) 4800 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.

Після бою, у присмерках, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували в резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня цих 27 героїв було розстріляно або замордовано. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

За сучасними підрахунками, втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 полеглих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів.

Варто наголосити, що бою під Крутами передував бій за станцію Бахмач – 24–27 січня. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Тематика Крут відобразилась в українській літературі, живописі, музиці і народній творчості у різний час: у період Визвольних змагань, на еміграції, а також у незалежній Україні. Детальніше про це – у лекція історика Павла Подобєда «Кого й на що надихали герої Крут?»: https://bit.ly/35omLJg

#Крути #ЦейДеньВІсторіїУкраїни