Будинок родини купців Хотинських

Будинок родини купців Хотинських Невського, 27

Перед нами старовинний двоповерховий будинок, розфарбований в жовтий колір. Це будинок № 31 «з вежами», а точніше з фасадом, виконаним у псевдороманському стилі. У минулому належав багатій родині купців Хотинських. Приміщення здавалися в оренду. Відомо, що тут знімав квартиру міський лікар Я.С. Андрузький і лікар-офтальмолог Соломон Івліевіч Ріднік (1879 – 1941 рр.) - пізніше він швидше за все став новим власником будинку (?). У дворі, судячи з реклами в «Адрес-календарі» перебувала слюсарно - механічно - гратчаста і водопровідна майстерня Х. Г. Леккер. Також, в будинку Хотинських розташовувалося ще одне мелітопольське поліграфічне підприємство - електро-друкарня Гилеля Ільевіча Ліфшиця з палітурної фабрикою, заснована в 1885 р. При 24 робочих друкарня мала річний оборот близько 140 тис. рублів (1908-1912 рр.).

Власники будинку купець Абрам Давидович Хотинський (1815 року народження) володів нерухомістю, його старший син Мойсей Абрамович (1842 р. нар.), теж купець, володів землею і будівлями (які придбав на суму 900 рублів у «якоїсь удови »), « тримав пошту між Мелітополем та Бердянськом». У місті був важливою персоною. Коли вперше в історії Мелітополя була обрана Міська дума (за новим «Городовым положением» 1873 р.), Мойсей і його батько Абрам увійшли до складу Міської управи. У Абрама Д. була дочка - Олександра, що вийшла заміж за Абрама Веніаміновича Каме(і)нського і народила Берту (Бетю) Абрамівну. Бетя стала «народницею» займалася революційною діяльністю, покінчила життя самогубством.

Але найбільш відомий син Абрама Д. - Олександр. Його життя схоже на пригодницький роман. Закінчив Катеринославську гімназію із золотою медаллю і вступив до Медико-хірургічної академії в СПб. Покинув 4-й курс і «пішов у революцію». У 1876 р. він став одним із засновників таємного революційного товариства народників «Земля і воля». Вів пропаганду серед селян в Саратовській і Тамбовській губерніях. Воював на Балканах в якості добровольця-санітара і повернувся з нагородою. У 1878 р., озброєний одним кастетом разом із соратником відбив у поліції товариша по «Землі і волі» О. Преснякова. Після розколу «Землі і волі» Хотинський емігрував до Швейцарії. Встиг довчитися в Цюріхському університеті і помер від туберкульозу.

У 1884 р. старшого сина Мойсея Абрамовича теж уже не було в живих, його 40-річна вдова мала двох дочок і здавала в оренду учням квартири в своєму будинку.

У 1910 р. в будинку Рідніка знаходився зимовий клуб (зал) Мелітопольських громадських зборів. Відвідувався він в основному азартними гравцями. Виступали також вітчизняні та зарубіжні артисти.

Революційні події 1917 року не пройшли повз будинок - тут знаходився Військово-Революційний комітет і штаб Червоної гвардії (меморіальну дошку вже зняли).

На стіні будинку як і раніше можна побачити меморіальну дошку, на якій викарбувані прізвища 17 Героїв Радянського Союзу з портретами випускників Мелітопольського аероклубу і Мелітопольського авіаційного училища штурманів, що працювали тут з 1935 по 1941 р. На стіні прикріплений гвинт від літака І-15, знайдений під час пошукових робіт в Азовському морі.