Дім Мінаша

Дім Мінаша Грушевського, 23

«Будинок Мінаша, вул. Воронцовська» (зараз вул. М. Грушевського, 21) більшості мелітопольців відомий дуже добре: в ньому розташовувалася міська типографія і до нашого часу знаходиться редакція газети «Новий день». Будинок дуже красивий і знаковий для старої частини Мелітополя, легко впізнаваний на фотографіях, листівках і рекламних проспектах. Побудований в 1894-95 рр. Належав підприємцю-караїму почесному громадянину Ісааку Абрамовичу Мінашу. Проект розроблений під явним впливом творчості московського арх. В.Н. Карнєєва, який побудував в 1882р. знаменитий Будинок з атлантами на Солянці. Обидва будинки дуже схожі за стилем, загальним задумом і, навіть, архітектурними деталями.

Фасад будівлі, побудованої на розі двох головних вулиць, оброблений штукатурною профіліровкою. Кут прикрашають фігури атлантів, що підтримують еркер над центральним входом, впадають в очі левові маски, що прикрашають простір між вікнами другого поверху і жезли Меркурія (кадуцеї) на замкових каменях вікон першого поверху. Балкон (як і раніше парапет на даху) оформлений кованими решітками. Карниз прикрашений поясом рослинного орнаменту і підтримується модульонами.

У Мінаша було 11 дітей: 9 синів і дві дочки. Про главу сімейства відомо, що він був заможною людиною. Ісаак володів земельними угіддями площею 1036,5 дес. (!) І двома лавками на Базарній площі по 9 саж.² з торгівлі мануфактурою. Ісаак Абрамович дав усім своїм дітям гарну освіту. Багато стали інженерами, працівниками солідних установ в Москві та еміграції. Більше відомий його син Сіма - відомий петербурзький цивільний інженер, архітектор; після революції працював і помер за кордоном. У 1895 році закінчив Мелітопольське реальне училище з атестатом 1-ї ст. і в 1902 р. в Петербурзі - інститут цивільних інженерів із золотою медаллю і з написом в актовому залі золотими літерами на мармуровій дошці. У числі робіт Сіми Мінаш в Петербурзі художня обробка колишнього Царськосельського вокзалу, кінотеатр «Форум» на Василівському острові (зруйнований), прибутковий будинок К.І. Волькенштейна (перший в СПб, збудований в стилі північний модерн). Мінаш винайшов також особливий будівельний матеріал з очерету, так званий «мураліт», який замінює цеглу. З нього дуже швидко споруджуються переносні (за американським способом) будівлі. Дочка Сіми - Женя стала відомою художницею, засновником жіночого союзу художниць Франції, кавалером ордена «За видатні заслуги в образотворчому мистецтві».

З початку ХХ ст. другий поверх будинку орендували під відділення Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку. На першому поверсі знаходилася фірма власника - «І.А. Мінаш і син», а також контора Товариства російсько-французьких заводів «Провідник», майстерня годинників І.Я. Файтельсона, магазин готового одягу С.С. Пронштейн і ін. У дворі будинку Мінаш працював дамський салон Б.І. Бєлової: «Спеціально дамські зачіски останніх паризьких мод».

Будівля поступово руйнується. Тільки атланти міцно стоять на ногах, тримають свою нелегку ношу і нишком, мабуть, дивуються, скільки ж це може тривати?

Стоят они навеки, уперши лбы в беду,

Не боги - человеки, привыкшие к труду.

И жить еще надежде до той поры, пока

Атланты небо держат на каменных руках.

(Олександр Городницький)